Класифікація медіа

Класифікація медіа

Медіа являють собою комплексне пізнання людиною навклишнього світу. Їх засобами є технічні пристрої, призначені для запису, копіювання, тиражування, збереження, розповсюдження, сприйняття інформації та організації спілкування.

Існують різні підходи до класифікації медіа залежно від параметрів, положень класифікації. Вони поділяються:

1) за способом передачі інформації: друк, радіо, телебачення, відео, комп’ютерні мережі тощо;

2) за каналом сприйняття: візуальні, аудіальні, аудіовізуальні.

Основою класифікації є коди і знакові комплекси, які раніше використовувались у медіа. Візуальні застосовували природну мову у друкованій формі та іконічні знаки (фотографії, малюнки, карти, різного роду шрифтові виділення, способи розміщення тексту тощо). Щодо аудіальних медіа – мова йде про тріаду: усне мовлення – природні звуки (шуми) – музика. В аудіовізуальних медіа тріада трансформується у тетраду завдяки наявності такого важливого способу передачі інформації та впливу на аудиторію, як «живе» зображення.

Сучасні медіа у межах класифікації за каналом сприйняття передбачають такий вид, як цифрові/електронні медіа, які роблять можливою мультимедійність, перетворення різноманітних медіа на деяке комп’ютерне зображення: гіпертекстову структуру, нелінійну інтерактивність і моделювання. Сьогодні до електронних медіа належать радіо, ефірне, кабельне, супутникове телебачення, відео, комп’ютерні мережі та ігри.

У соціально-педагогічному аспекті медіа можна класифікувати за такими критеріями:

1) за способом використання: індивідуальні, групові, масові, домашні, робочі та ін.;

2) за змістом: ідеологічні, політичні, морально-виховні, пізнавально-навчальні, естетичні, екологічні, економічні;

3) за функціями і цілями використання: отримання інформації, обговорення і розв’язання побутових проблем, розваги, соціальне управління;

4) за результатом впливу на людину: розширення світогляду, самопізнання, самовиховання, самонавчання, самоствердження, самовизначення, соціалізація.

З точки зору можливостей використання в освітньому процесі електронні медіа класифікуються у межах функціонального підходу за такими ознаками:

– ступінь універсальності (кількість функцій, що виконує);

– можливість підготовки чи надання інформації;

– можливість роботи з аудіо- чи відеоматеріалами;

– можливість роботи зі статичними чи динамічними відеодокументами;

– можливість роботи з макро- чи мікрооб’єктами.

З точки зору універсальності найбільший спектр робіт дозволяє виконати комп’ютер. Менш універсальними пристроями можна вважати, наприклад, мультимедійні проектори, які забезпечують роботу практично з будь-яким джерелом відео- та аудіоінформації.

Класифікуючи технічні засоби за ознакою підготовки чи демонстрації інформації, виділяють такі групи:

– пристрої для показу вже готових даних (відеоплеєр для CD чи DVD-дисків, програвач CD тощо);

– пристрої для підготовки даних (фотоапарат, цифрова фотокамера, аналогова і цифрова звукозаписувальна апаратура);

– пристрої, які дозволяють підготувати і продемонструвати наявний матеріал (комп’ютер, відеомагнітофон, музичний центр).